Сімейні справи «Київпастрансу»

Кульмінаційна розв’язка блокади ОРДЛО, гучні заяви у справі Януковича та перебіг судової епопеї Насірова дещо затьмарили ще одну знакову подію. Цього тижня ГПУ та СБУ впритул підійшли до корупційного розплідника й потужного джерела “живих” коштів. Йдеться про столичне комунальне підприємство “Київпастранс”, яке очолює зять одного з найбагатших нардепів та, як твердять злі язики, — партійного касира БПП. Чим завершиться кримінальне провадження про привласнення понад 30 мільйонів гривень? Посадкою «любих друзів» або «саєчкою» за переляк?! Спробували розібратися у виданні «Резонанс».

Слова і справи

Спочатку було слово… У понеділок 13-ого прес-служба КП «Київпастранс» повідомила, що Служба безпеки України та Генеральна прокуратура розпочали перевірку господарської та фінансової діяльності цього комунального підприємства, увага (!) — за минулі роки!!! «Ми на постійній основі боремося з проявами корупції на підприємстві, і тому завжди відкриті до перевірки державними контролюючими органами», — наголосили у «Київпастрансі», пообіцявши сприяти «проведенню детальної перевірки для виявлення будь-яких проявів корупції». Також там акцентували, що вже співпрацюють «з трьома незалежними аудиторами, які будуть проводити оцінку фінансової та господарської діяльності підприємства впродовж 2017 року».

Правоохоронці не забарились із відповіддю.

Наступної доби прес-центр СБУ пояснив причину оперативного інтересу. «Посадовці КП уклали низку правочинів з фіктивними підприємствами на придбання палива та запчастин. Незважаючи на повну оплату, товари або не поставлялись, або поставлялись за значно завищеною вартістю. Отримані суб’єктами господарювання кошти частково переводились у готівку та розподілялись між зацікавленими особами», — поінформувала спецслужба.

Наразі відкрито кримінальне провадження за ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Майже 30 обшуків службових та житлових приміщень фігурантів кримінального провадження, додали слідчим документів та інших «носіїв інформації, що підтверджують протиправні оборудки».

Серед іншого СБ люб‘язно оприлюднила кілька сторінок “чорної бухгалтерії” комунального підприємства. На фото можна пересвідчитися, що відсоток відкатів у “Київпастрансі” був традиційним — десятина. Правда, на цьому ж документі видно, що окремі щасливчики взагалі не платили данину за перемогу у тендерах. А дехто — “мав знижку” до 7%.

Пікантності ситуації додає той факт, що у торік одним із переможців торгів “Київпастрансу” стала компанія “Богдан Моторс”, яка має поставити столиці 40 нових низькопідлогових автобусів і тролейбусів на загальну суму 674,72 млн грн. За даними сайту Наші гроші, співвласником “Богдан Моторс” раніше був Петро Порошенко. Нині компанія належить його бізнес-партнерові та за сумісництвом першому заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському (Свинарчуку).

“Космічні” схеми

Я не відкрию Америку твердженням, що транспортна галузь нараховує чи не найбільше корупційних ризиків. Так склалося історично. Чи крадуть у комунальних транспортних господарствах?! Найсмачніші відповіді Вам нададуть у час пік — у столичних автобусах чи маршрутках. Не стану цитувати народну мудрість, бо #мінстець не спить…

Натомість констатую: найвитонченіші схеми збагачення на міській казні — запровадила таки “космічна” команда Леоніда Черновецького.

“У КП “Київпастранс” ми отримали взірець корупційних схем, які були упродовж 11 років на підприємстві. Коли ми почали аудит, ми ужахнулись: у корупційній павутині було задіяне повністю все підприємство. Борги з заробітної плати перевищували 120 мільйонів гривень, а кредиторська заборгованість — більше 1 мільярда 200 мільйонів гривень”, — заявив два роки тому на той час директор комунального підприємства Сергій Майзель.

“1 мільярд 746 мільйонів – це тільки втрати від корупційної схеми по крадіжці паливно-мастильних матеріалів, по закупівлях – 744 мільйони, а ще була “піраміда поборів”. У цю схему заплутати всіх працівників: водіїв, кондукторів, слюсарів. За кожну шину, яку купувало КП і мало безкоштовно давати на транспорт, водій автобуса мав заплатити 150 гривень, за кожен акумулятор – 100 гривень, за хороший маршрут – 200 доларів, поселитися у нашому ж гуртожитку – 200 доларів. Ці гроші по ланцюгу передавалися наверх”, — у лютому 2015 року цитувала слова Майзеля прес-служба. ”Я хочу пообіцяти тут перед громадою, що у комунальному підприємстві більше не буде корупції”, — присягав тоді керманич ”Київпастрансу”.

Через рік 25 квітні 2016 пан Майзель пішов на підвищення, обійнявши посаду керманича Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та продовжив куравати КП ”Київпастранс”.

Довідково: Майзель Сергій Петрович

За відомостями КиевВласть, депутат Київської міської ради VIII скликання (фракція “Солідарність”) та член постійної комісії міськради з питань транспорту, зв’язку та реклами народився 1973 року в місті Заболотів Івано-Франківської області. 1994-ого він працював завідувачем будинком культури в місті Заболотів Івано-Франківської області. Через 20 років став спочатку заступником гендиректора КП “Київжитлоспецексплуатація” Деснянської РДА Києва. З 13 серпня 2014 до 12 квітня 2016 року — гендиректор комунального підприємства “Київпастранс”. З 12 квітня до 25 квітня 2016 року — радник Київського міського голови — Віталія Кличка.

У серпні 2016 році Рахункова палата заявила порушення з боку КМДА під час закупівлі трамваїв 2015 року.

2010-ого, Майзель став співзасновником громадської організації “Організація роботи з Адміністрацією президента України”.

Вже на держслужбі “засвітився” на коштовному спортивному “Феррарі”. Декларацію чиновника можна переглянути за посиланням.

Злі язики твердять, що пан Майзель крім українського має ще паспорт Князівства Монако.

Партійний бізнес

Новим генеральним директором “Київпастрансу” став молодий заступник Сергія Майзеля — Дмитро Левченко.

Довідково: Левченко Дмитро Валентинович

Народився 24 липня 1987 року в м Дніпродзержинську (тепер — Кам’янське), Дніпропетровській області.

Освіта — Київський міжнародний університет (2012 р). З 2015 — навчається в Академії управління при Президентові України.

У його трудовій біографії немає надзвичайних досягнень у бізнесі. Як і чогось дотичного до транспортної галузі. За виключенням червня 2010 — лютого 2011 рр. У цей час Дмитро Левченко встиг попрацювати начальником відділу збуту ”Локомотівремсервісу”.

Не особливо вражає і декларація тридцятирічного держслужбовця. Офіційний дохід Левченка 2015 року — це виключно зарплата 144,8 тис грн. У власності крім автомобіля Mercedes S 350 (2008 року) нічого не має. Натомість дохід дружини — майже 1,5 млн грн. Переважно, це дивіденди, відсотки. У її ж власності квартира у 113,6 кв м; два паркомісця; автомобіль Toyota Camry (2014 року випуску) та банківський вклад на понад 8 млн грн.

І ось тут ми переходимо до найцікавішого. Батьком Левченко Анастасії Романівни є маловідомий широкому загалу, але досить впливовий народний депутат з Блоку Петра Порошенка (25-й номер у виборчому списку) — Роман Романюк. Роман Сергійович є рекордсменом за рівнем доходів серед нардепів із Буковини. А за рейтингом УНІАН, він посів 5-е місце у загальному списку всіх нардепів за кількістю активів у дорогоцінних металах.

Згідно декларації депутат має житловий будинок у Києві площею 553,7 кв м, дві квартири у столиці площею 270,23 кв м; майже 22 сотки землі у столиці, та ще одну — у Київщині.

Крім цього тезка голови Верховного суду — головує у підкомітеті з питань правового статусу Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх членів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Майже 10 років (1997-2007) Романюк керував управлінням взаємодії з судами, правоохоронними органами та органами юстиції КМДА — спочатку як заступник, а потім — начальник підрозділу. 2009-ого він створив та очолив партію “Нова Країна”, яка вже за рік стала партію “УДАР” Віталія Кличка.

А ще пліткують, що саме Роман Сергійович, є головним “тіньовим” партійним касиром БПП. Як відомо, без готівки партійне будівництво відбувається досить кволо. Без особливого натхнення партійців. До того ж ідеологічна складова — м‘яко кажучи, не зовсім притаманна риса для блоку гаранта Конституції. Люди брешуть, що там інші важелі впливу на членів та членкінь…

Як писав Резонанс, одним з джерел “чорної” готівки для фінансування провладних партій, зокрема під час виборчих перегонів, є транспорті перевезення. І скільки б Петро Олексійович не вангував проти дочасних виборів, фактом залишається посилання контролю влади саме за цими грошовими потоками. Не лише у Київській області.

Повертаючись до справ сімейно-кримінальних у Києві, слід відмітити, що до комунального підприємства навідались не столичні слідчі та оперативники, а представники центральних апаратів прокуратури та спецслужби. Певною мірою це свідчить про рівень зацікавленості…

Утім, компетентні джерела Резонансу сумніваються, що згадане на початку кримінальне провадження призведе до конкретних термінів ув‘язнення. Керівників схем, а не рядових цапів-відбувайлів.

За однією з версій, уся спецоперація — це силовий аудит основних джерел наповнення партійної каси. На тлі “оперативної” інформації, що хтось щось не доніс … Або поклав не у ту кишеню.

Крім піар-складової антикорупційної активності ГПУ та СБУ, основна мета дійства — повернення вкраденого, разом зі “штрафними санкціями”.

Плюс — черговий репутаційний мінус мерові Віталію Кличку. Доля в нього така — тримати удари. Навіть за рішення на які ти не впливаєш…

Leave a Reply