Про «скрутки» і профанацію. За мотивами фінального звіту ТСК Верховної Ради по «скрутках»

Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради «По скрутках» (авт.) за матеріалами І. Уманського, опублікувала фінальний звіт. Який охоплює декілька напрямів: «скрутки» ПДВ, акциз, митниця, ЗЕД. Звіт ТСК – це тотальна лексика популізму. Продовжимо про ПДВ та славнозвісні «скрутки».

Звіт — https://cutt.ly/xbAQ0AI

Тимчасова податкова ремісія

ТСК утворюється для забезпечення парламентського контролю. З огляду на основну функцію Парламенту – законотворчу, очевидно, що основним завданням ТСК мало б бути виявлення нормативних прогалин, які стають причиною порушення закону. Та саме цей процес (виявлення нормативних прогалин) виявився найбільш тяжким для цієї ТСК, адже нормативний аналіз не дає стільки «політичного хайпу», як виявлені умовні мільярдні втрати для бюджету (які неможливо перевірити) та відповідно збережені для бюджету лише завдяки роботі ТСК, мільярдні кошти (які звісно також неможливо перевірити). Як наслідок звіт ТСК – це тотальна лексика популізму.

Члени ТСК плутають основні категорії роботи СМКОР застосовуючи визначення — «підприємства ризикової категорії», яке відсутнє в чинних нормативних документах, але вимагають притягнути до відповідальності працівників ДПС за їх начебто неналежне відпрацювання. Логіка членів ТСК – податківці мусять відпрацьовувати ланцюги по вже зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним. Байдуже, що п. 201.10 ПКУ визначає, що зареєстрована податкова накладна надає право на податковий кредит (так звана безумовність ПК), а СМКОР вводився саме з метою упередження реєстрації «схемного» ПДВ, а не з метою відпрацювання ланцюгів. Під час «допиту» керівника Донецької ГУ ДПС І. Долозіної заступник голови ДПС Є. Олейников спробував пояснити членам ТСК поточний алгоритм і необхідність внесення до переліку ризикових тільки після поданих платником на реєстрацію ПН/РК, але його ніхто не почув, бо відповідь не лягла у «смислову концепцію» членів ТСК – купив зерно, продав пальне, одразу шлях в ризикові СПД. Хоча Є. Олейников, як ніхто інший, знає особливості доведення списків підприємств до ГУ ДПС на відпрацювання і протиправного їх подальшого включення до переліку ризикових всупереч п. 8 Критеріїв (Порядку 1165). Але саме під час спілкування з членами ТСК було вигідно зосередити увагу на необхідності дотримання чинного Порядку 1165.

Насправді поточна боротьба з «схемним» ПДВ — це суцільне мінне поле для працівників саме ГУ ДПС. Від них вимагають робити те, що не співвідноситься з чинною нормативною базою. Всю реальність такого буття озвучила під час візиту до ТСК заступник голови ГУ ДПС у м. Києві О. Крупнова «… в 2019 році, мене бог зберіг цим не займатися. Я не хотіла звертатися до цього питання вже більше ніколи, але так сталося…». Працівники ГУ ДПС в думках «помирають» кілька разів на добу від так званої протидії схемному ПДВ, коли «виловлюють» вручну податкові накладні, всупереч Порядку. Але все ж таки подейкують, що саме певний відсоток від місячних обсягів, встановлений для деяких «особливих» платників, утримує людей працювати у такому режимі… Однак ці питання ані ТСК, ані безліч правоохоронців за зверненнями ТСК навіть не з’ясували.

Таке враження, що ніхто з членів ТСК не читав Порядок 1165, не кажучи про судову практику оскарження відмови в реєстрації ПН/РК. Хоча у грудні 2020 року до плану ТСК було включено необхідність провести аналіз судових рішень та ефективність ДПС у судах, та то ж знову треба було поринути у нормативні прогалини, а це ніяк не входило до популістичних планів ТСК. Отже звіт ТСК взагалі не містить аналізу судової практики, як наслідок найгрубіші помилки не лише у звіті, а навіть у проекті постанови ВР України — провести службові розслідування щодо порушення вимог листа ДФС від 07.08.2019 р. № 1962/99-99-29-01-18 (!). Це при тому, що у справі 826/12108/18 про визнання нечинною в частині постанови КМУ 117 Верховний Суд серед іншого закріпив протиправність такого листа ДФС, яким визначались Критерії ризиковості. Пану Крулько ще в червні 2020 року турботливо було відправлено пропозиції вивчити судову практику, повідомлено про проблемні питання правових дефектів роботи СМКОР https://cutt.ly/sbAQDPm та навіть повідомлено номери кримінальних проваджень в ДБР за фактом службової недбалості службових осіб Мінфіну, ДФС (ДПС), які своєчасно не привели у відповідність нормативні документи, але йому здалось, що краще вивчати та відпрацьовувати списки так званих «підприємств-вигодонабувачів», назви яких тепер розривають медіапростір.

Особливої уваги заслуговують кримінальні провадження, про які йде мова у звіті ТСК. Спершу слід звернути увагу на провадження саме за зверненням І. Уманського, зареєстроване Офісом генерального прокурора ще 08.04.20 року, досудове слідство здійснюється ДБР, підозри нікому не оголошено, в судовому реєстрі небагато ухвал по цій справі, більшість – це спроба слідчого накласти через суд стягнення свідкам, які не з’являються на допит. Дивно, але саме це провадження мало б бути взірцем об’єктивного та швидкого розслідування, адже зареєстроване за зверненням І. Уманського. До речі, під час свого візиту 24.04.20 року до ТСК, І. Уманський послався на таємницю слідства та фактично нічого не повідомив її членам про факти та обставини, які б мали бути предметом розслідування. Саме з цього і почався «броунівський рух» членів ТСК у питаннях розслідування, саме тому ТСК взялась і за «скрутки» ПДВ, і за акциз, і за митницю, ЗЕД і т.д. Згідно закону про ТСК метою її утворення є перевірка певних фактів та обставин. Задля результативності роботи ТСК ці факти мають бути чітко визначені в постанові про її утворення.

Натомість саме ця ТСК по-перше: була утворена на перевірку абстрактних фактів про збитки для бюджету, по-друге: навіть отримати інформацію про ці факти ТСК не змогла, адже джерело певних фактів — І.Уманський нічого не повідомив, пославшись на таємницю слідства. Врешті кримінальне провадження в ДБР має доволі сумнівну перспективу, а ТСК сумнівні висновки результативності.

Найбільш ефектно виглядало у травні 2020 року СБУ, про спецоперації по всій Україні, сотні обшуків, арештів та підозру особі, яка вчиняла злочин шляхом втручання в АІС «Податковий блок». Так ось в їх провадженні арешти з лімітів в судах познімали, бо ліміти ПДВ не можуть бути арештовані, деякі постраждалі навіть стягнули збитки завдані протиправними діями правоохоронців, а справа з підозрою якомусь ІТ-спеціалісту ДПС досі триває і продовжена була до дванадцяти місяців, бо досі не виконано експертизи, в тому числі, експертами СБУ.

Взагалі будь-які списки підприємств, надіслані від ТСК правоохоронцям — це лише посилення тиску на бізнес. Адже саме повідомленням ТСК правоохоронці в подальшому обґрунтовують (прикривають) обшуки, доступи, огляди, допити та інші, не менш слідчі дії.

У підсумку, ТСК на додаток до звіту опублікували сотні підприємств, які начебто задіяні у формуванні схемного ПДВ та/або є його користувачами, і вимагають ДПС вжити заходів щодо перевірки виявлених фактів. Хоча по суті опублікована інформація є комерційною таємницею, висновки щодо «схемності» ПДВ є сумнівними, адже схеми малювались по зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК, а тому «вигодонабувачі» мали всі правові підстави для відображення ПДВ в податковому кредиті. Будь-яке підприємство, відображене у додатках до звіту та, в т.ч. оголошене в ЗМІ, зможе в суді захищати свою ділову репутацію. Хоча закон і передбачає, що ТСК діє на принципах верховенства права, законності і т.д., але прогнозовано відсутня в законі відповідальність за можливі протиправні дії ТСК та за їх наслідки.

Що не зроблено у висновках ТСК і чому зроблені висновки хибні:

— Не з’ясовано та не зроблено висновки результативності контрольно перевірочної роботи ДПС у справах про донарахування ПДВ так званим «вигодонабувачам». Особливо судову практику щодо програних справ, саме з цього треба було почати. Бо вимагати від ДПС проводити масово такі перевірки без перспективи їх утримання в суді є тільки погіршенням існуючого становища. Врешті б члени ТСК зрозуміли, що питання лежить не в повноваженнях ДПС проводити такі перевірки, а у реальних можливостях доводити належними та допустимими доказами протиправні схеми, тим більше із безумовністю податкового кредиту (201.10 ПКУ).

— Не з’ясовано та не зроблено висновки результативності роботи СМКОР, а саме: кількість зупинення, відновлення реєстрації за поданими поясненнями, за скаргами, за рішеннями суду. Як наслідок не проаналізовано проблему невідповідності алгоритму СМКОР положенням постанови КМУ 1165 (п. 1 критеріїв ризиковості операцій, та п. 8 критеріїв ризиковості платника). В результаті ТСК так і не з’ясувала, що більшість відновлення реєстрації ПН/РК відбувається за поданими поясненнями, що свідчить про масове блокування реального сектору.

— Не проаналізовано судову практику щодо протиправності рішення про відмову у реєстрації (наказ Мінфіну 520), не з’ясовано, що відновлення реєстрації за рішенням суду відбувається за формальною причиною невідповідності умовно автоматизованого рішення органу владних повноважень, яке має бути обґрунтованим згідно КАСУ. Що виключення з ризикових, інколи навіть дуже ризикових підприємств, також відбувається за рішенням суду на формальних обставинах порушення органами ГУ ДПС вимог Порядку 1165.

— Не з’ясовано невідповідність підзаконних актів (Постанова КМУ 1165 та наказ Мінфіну 520) актам вищої юридичної сили (ПКУ), що відповідно впливає на їх результативність. Натомість ТСК у висновку спирається на внутрішній наказ ДПС 543 (про відпрацювання схемного ПДВ), який є не нормативно-правовим актом, а по суті праобразом ще наказів Клименка 266 та 420, і жодним чином не може бути прийнятий до уваги судом під час оскарження.

Хибність висновків ТСК – це начебто невиконання ДПС положень Порядку 1165, Порядку 117 та листа ДФС у таких спосіб, як того хоче ТСК – тобто всіх «сумнівних» платників включати до переліку ризикових. Хоча таке самостійне виявлення суб’єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості можливе лише згідно п.1-7 Критеріїв ризиковості платників діючого Порядку 1165.

Згідно статистики за період з 01.05.20 року по 18.01.21 року за даними критеріями виявлено лише 6 863 платника з 218 502, більшість фактів стосувалась виявлення згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника – 211 639, який є найбільш розповсюдженою підставою для визнання платника ризиковим, а саме — наявність податкової інформації в органах ДПС про ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК. Так ось п. 8 чітко вимагає включення до ризикових тільки після аналізу інформації про ризиковість операції в поданій на реєстрацію накладної (і це вже позиція Верховного Суду).

А не на підставі аналітичні «думки» ревізорів ДПС за результатами аналізу «Податкового блоку» по минулих періодах, або сумнівних висновках ТСК. ДПС дійсно не виконує положення Порядку 1165, але в інший спосіб, саме через невідповідність технічного алгоритму положенням нормативного акту. А несвоєчасне відпрацювання ланцюгів підприємств — такого СМКОР не передбачає, бо він утворювався як автоматизований алгоритм з мінімумом людського фактору.

Які висновки можна зробити за висновками роботи цієї ТСК: постанови ВР України про утворення ТСК не можуть містити абстрактні завдання та межі розслідування, бо саме це може стати запорукою перетворення важливого та тонкого інструменту парламентського контролю на популістичну медіаплатформу. Можна констатувати, що завдання, з метою якого утворювалась ТСК, не виконано, проте персональні завдання народних депутатів, які вони ставили собі досягнути за допомогою ТСК, очевидно, що виконано.

Денис Осмоловський, керівник інформаційного агентства «Єдина служба правової допомоги»,  опубліковано в ФБ автора

В тему: Под «крышей» главы ГФС Мельника: Галнафтогаз и ОККО ограбили бюджет на 5,5 млрд грн

На Западе и в Украине ждут победы Владимира Зеленского над королем «конвертаторов» и «обнала» Вячеславом Стрелковским

Обнальщик Евгений Пуля отмывает деньги через оккупированные территории

Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, CONT, VK и ЯндексДзен — Только досье, биографии и компромат на украинских чиновников, бизнесменов, политиков из рубрики СКЛЕП!

Добавить комментарий