Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

За роки незалежності України Київ дуже змінився. Кожна київська влада вносила як свій вклад в розвиток міста, так і завдавала місту непоправних втрат.

За часів Олександра Омельченка було розірвано єдину трамвайну мережу, Леонід Черновецький зазіхнув на зелені зони заради забудови. Олександру Попову кияни «завдячують» спотвореною розв’язкою на Поштовій площі, а Віталію Кличку – узаконюванням низки скандальних забудовницьких планів територій і довершенням справ попередників.

Пояснення забудовницьким апетитам просте – у столиці найдорожча земля і відповідно найвищі ціни за квадратний метр нерухомості. Тому забудовників житла чи ТРЦ не зупиняє ні те, що вони можуть зруйнувати пам’ятку ЮНЕСКО Софію Київську, ні те, що якийсь будинок-монстр може зіпсувати вид на Поділ – історичний центр Києва.

Хоча рішення про виділення землі ухвалює міськрада, мер може скористатися правом вето, якщо бачить, що рішення депутатів шкодять інтересам киян.

Звісно, рішення про передачу ділянки в оренду під забудову ухвалюють депутати, тому це передусім колективна відповідальність, але мер має важелі впливу запобігти таким діям, тому він має також нести політичну відповідальність.

Рух ЧЕСНО систематизував рішення, які стосувалися найбільш резонансних забудов у столиці, аби з’ясувати, хто з мерів Києва найбільше нашкодив місту.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Вбивця трамваїв та Сінного ринку

Найчастіше київського міського голову Олександра Омельченка, який сьогодні очолює фракцію «Єдність» як депутат Київради, містяни згадують у зв’язку з перебудовою Майдану Незалежності, зведенням підземних ТРЦ та знищенням трамвайної мережі.

До червня 2004 року Київ мав цілісну трамвайну мережу зі сполученням лівого й правого берегів через міст Патона. Розпорядження про демонтаж колії на мості Омельченко підписав, посилаючись на висновки фахівців про аварійність мосту.

ДОСЬЕ: Александр Омельченко. Тайны прошлого главного конкурента Кличко на выборах в Киеве

Нещодавно заступник голови КМДА Олександр Густєлєв повідомив, що під час ремонту мосту Патона врахують можливість повернення трамвайних колій на своє місце.

При цьому нагадаємо, що трамвайні колії, які вели з лівого берега від мосту до Контрактової площі набережною, на сьогодні демонтовані, а на їхньому місці влада збиралася побудувати велодоріжку до Поштової площі.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Після перебудови центральної площі, фонтан з Майдану Незалежності опинився в Буках на Київщині ФОТО: ЄВГЕН БУДЕРАЦЬКИЙ

У разі відновлення трамвайної колії на набережній Дніпра проєктувальники стикатимуться з проблемою – перебудованою і незавершеною розв’язкою на Поштовій площі.
Колишній мер Києва Леонід Косаківський звинувачував Омельченка і в тому, що він розпочав підігрувати забудовникам у місті:

«Проблеми почались 1996 року, коли розпочався так званий дерибан, землю рвали буквально на шматки, а владу в місті, по суті, захопила, як її охрестили в пресі, «архітектурно-будівельна мафія». Великий бізнес і забудовники «замовляли музику», диктували правила гри заради отримання ними надприбутків. Фактично саме вони визначали архітектурно-будівельну політику в столиці. У Києві останні 20 років будувалося переважно комерційне житло, торговельно-розважальні й офісні центри».

Зокрема, за часів Омельченка створена проблема із забудовою Протасового Яру, коли ТОВ «Протасів Яр» заволоділа 18 з 30-ти гектарів урочища. Бенефіціаром ТОВки, за даними opendatabot.ua, є Андрій Попов, якого захисники Протасового Яру від забудови пов’язують з депутатом Київради Володимиром Яловим. Земельні ділянки були продані цій компанії за рішеннями, ухваленими Київрадою 2004 року.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

ДЖЕРЕЛО: KMR.GOV.UA

Тоді ж були закладені проблеми забудови Осокорківських озер.
У 2005 році ТОВ «Контактбудсервіс» (її засновниками є колишні нардепи Олександр Чорноволенко та В’ячеслав Коваль) отримало в довгострокову оренду п’ять земельних ділянок загальною площею 176,5 га, які розташовані на південь від вулиці Колекторної.
Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?
Ця міна сповільненої дії виявилася закладеною на десятиліття.

Після тривалих протестів захисників довкілля у січні 2019 року Київрада розірвала договір оренди із забудовником. Проте незадоволеними залишилися обдурені інвестори будівництва.

На початку 2021 року новий забудовник «Столиця груп» підписує меморандум про добудову житлового комплексу «Патріотика на озерах», і з новою силою розгортаються конфлікти на території «Екопарку Осокорки».

Знищення Сінного ринку

Одним зі скандальних рішень часів Омельченка також було знищення Сінного ринку в історичному центрі столиці.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Сінний ринок був зведений у 1949-1958 архітекторами Фрідліном та Кучером. Він був розрахований на 1200 торговельних місць, а площа торгового залу становила 9 000 м². ФОТО: KYIVPASTFUTURE.COM.UA

Ринок передали під забудову за безцінь – 8 гривень. Реальна вартість була до 50 млн. І ця фірма, як виявилося, була пов’язана з невісткою Омельченка. Зараз на цьому місці ЖК «Ярославів град».

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

26 лютого 2021 року ДАБІ видала сертифікат забудовнику про готовність збудованих будинків до експлуатації. Таким чином кияни втратили історичну будівлю, а місцеві жителі на додачу отримали значне ущільнення.

Крім зруйнованого Сінного ринку Омельченко причетний до появи на Подолі будинку-монстра.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

ФОТО: KYIV.ONLINE

У 2013 році Київрада збільшила висотність до 12 поверхів і споруда закрила вид на історичну частину Подолу. Наразі забудовник намагається у судовому порядку прибрати перепони, які заважають йому ввести будинок в експлуатацію.

Ще одну конфліктну забудову громада отримала на Шулявці біля пам’ятника танкістам, де в 2004 році було продано комунальну зелену зону. У 2019 році впритул до монумента почали зводити висотки.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Зрештою депутати 10 червня 2021 року вирішили викупити цю ділянку для відновлення зеленої зони, але будівельні роботи вже почалися.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Дерибанник зелених зон

Архітектор і розробник чинного генплану Києва Сергій Дюжев вважає, що за масштабами завданої місту шкоди на першому місці має бути київський міський голова Леонід Черновецький. За його каденцію відбувалися найбільші виділення земель під забудову – землю роздавали сотнями гектарів.

За часів Черновецького на підставі заяв студентів сформовані кооперативи отримували землю. «Українська правда» наводила перелік таких кооперативів.

Причому органам влади було відомо про цю схему, бо назви кооперативів фігурують у листі на ім’я тодішнього віце-прем’єра Андрія Клюєва, підписаному тодішнім головою Держагентства земельних ресурсів Ігорем Яцуком.

«Звертаю вашу увагу, що зазначеним підприємства було відведено земельні ділянки загального користування громади міста Києва в охоронних зонах газопроводів, в прибережній захисній смузі Дніпра, в скверах та ділянках, вкритих зеленими насадженнями. Дані території відводилися для житлової забудови, що в подальшому значно погіршить екологічний стан столиці. Проекти землеустрою виконані непрофесійно, не в повній мірі відповідають законодавству України та викликають багато зауважень», – писав у листі Яцук.

Так, забудовник і екснардеп Василь Хмельницький отримав 147 га у Біличанському лісі – територію колишньої військової частини. Міноборони часів Анатолія Гриценка передало ці землі столиці, а Київрада безкоштовно передала територію житлово-будівельному кооперативу «Житлобудсервіс» для будівництва кооперативного житла.

Як з’ясував Володимир Тищенко, який досліджував це питання, фейковий кооператив був заснований двома студентами, які на той час жили в гуртожитку і ТОВ «Юкрейніан Лігал Асістенс», засновником якої є той таки Хмельницький.

ДОСЬЕ: «Великая украинская» мечта Василия Хмельницкого: криминальный путь наверх одиозного олигарха

Отримавши землю у власність, кооператив відразу передав її в якості внеску до статутного фонду фірмі Хмельницького ТОВ «Біонік Ленд» і відразу самоліквідувався.

Ще одне рішення, яке негативно вплинуло на екосистему Києва, було ухвалене 2007 року. Тоді площу заказника «Жуків острів» урізали з 1630 га до 196 гектарів. Вилучені таким чином землі успішно йшли під забудову.

Після Революції Гідності прокуратура крок за кроком повертала частину цих земель громаді міста. Зокрема, 75 га відібрали в соратника Януковича Юрія Іванющенка.

ДОСЬЕ: Юрий Иванющенко: «Серый кардинал» времен Януковича – «Тёмная лошадка» Порошенко. ЧАСТЬ 1

Екологи наполягають, що розроблюваний сьогодні новий проєкт генплану значно урізає площу заповідників у Києві та заказника «Жуків острів» зокрема.

Документ передбачає створення заказника «Жуків острів» на площі 361 гектара, в той час як цей заказник вже існує з 1999 року, при чому на значно більшій площі – 1630 гектарів.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

У переліку мерів не згадується перший мер часів незалежної України, обраний на прямих загальноміських виборах 1994 року, Леонід Косаківський. 1996 року його усунули з посади голови КМДА, а потім заблокували здійснення функцій голови міськради

Покол, Пуща-Водиця і фонтан на Львівській

Земельна ділянка на території урочища Покол, розташованого неподалік від Видубичів уздовж Столичного шосе, була виділена Київрадою в грудні 2007 року в оренду ТОВ «Еквілібріум Трейд» (засновники Олег Козак і Дмитро Бондар) на забудову 20,2 га урочища офісними комплексами та готелями.

У лютому 2010 року почалося вирубування дерев, що викликало хвилю протестів серед киян. У результаті протиправних дій забудовника втрачено 480 дерев. Сьогодні на цій території ведеться будівництво ЖК SVITLO PARK.

Омельченко, Черновецкий, Попов или Кличко? Кто из руководителей Киева оказался самым большим врагом столицы?

Не обійшли увагою за часів Черновецького й Пущу-Водицю.

ДОСЬЕ: Леонид Черновецкий: как «Лёня Космос» ограбил Киев и перебрался в Грузию

У 2002 році Київрада оголосила Пущу ландшафтним заказником місцевого значення в межах Київського лісництва Святошинського ЛПГ. Площу заказника визначили – 563 га.

Проте в жовтні 2007 року Київрада своїм рішенням передала 10,77 га в оренду на 10 років садовому товариству «Пуща-Водиця», одночасно виключивши цю територію із земель лісового фонду в порушення закону про природно-заповідний фонд України.

У подальшому в квітні 2009 року Київрада дозволила своїм рішенням приватизувати цю землю.

Не відзначався Черновецький і рішеннями, які би полегшували рух транспорту в місті.
Найбільш показовий приклад – Львівська площа.

Ще за радянських часів там було зведено Будинок торгівлі, і вона перетворилася на звужене горлечко пляшки для транспорту.

За каденції Черновецького, замість вирішення проблеми, її ще й посилили. Фонтан на Львівській площі внаслідок «реконструкції» фірмою, пов’язаною з колишнім заступником генпрокурора Анатолієм Даниленком, перетворився на ТРЦ.

Ділянка з фонтаном площею 0,1435 га була продана ТОВ «Класік» за понад 5 млн грн за рішенням Київради у вересні 2008 року, яке підписав тодішній мер Леонід Черновецький.

Відтоді проїзд через площу ускладнився ще й запаркованими біля ТРЦ автомобілями.

Голова КМДА Попов – батько недобуду Поштової площі

Віктор Янукович призначив Олександра Попова головою КМДА у листопаді 2010 року попри те, що Конституційний Суд України ще у 2003 році розтлумачив, що КМДА має очолювати лише особа, обрана київським міським головою.

Янукович намагався отримати контроль над Києвом через призначення Попова і це йому вдалося, оскільки законно обраний мер Черновецький самоусунувся, а згодом просто подав у відставку.

На своїй посаді Попов запам’ятався розпорядженням, яке віддав у 2012 році, відправивши Поштову площу на реконструкцію. Насправді ж тут мав з’явитися ТРЦ. Інвестора проєкту пов’язували із «завгоспом» Януковича, тодішнім головою Державного управління справами Андрієм Кравцем.

Після початку робіт тут виявили вулиці часів Київської Русі і наразі громада вимагає створити Музей на Поштовій.

У часи Попова на ринку будівництва в Києві комфортно себе почували й інші «регіонали», зокрема фірма Володимира Зубика «Інтергал Буд».

У 2013 році ДАБІ дозволяє компанії ТОВ Рома-М (підрядник – Інтергал Буд) зводити висотку в охоронній зоні історичної будівлі Терещенка на бульварі Шевченка, 32. Яка, на щастя, досі не збудована.

Спадщина попередників і легалайз забудов

«Проблемы у нас — те условия, в которых город Киев застраивается: по разрешениям, которые были получены еще при царе Горохе. И огромное количество недостроев в городе Киеве… О них все знают. Львовская площадь: есть здание-недострой. На левом берегу здание Нафтогаза стоит недостроем. На Трое­щине несколько свечек стоит, тоже недострой. Многие люди не знают, что эти здания не относятся к Киеву, а находятся в частной либо государственной собственности», – бідкався в одному з інтерв’ю Віталій Кличко.

ДОСЬЕ: Виталий Кличко. Темное прошлое «смотрящего в завтрашний день»

Водночас, як дослідили «Наші гроші», щонайменше 10 скандальних об’єктів стали можливими після червня 2014 року, коли мером Києва став Віталій Кличко.

Проєктом нового генплану намагаються узаконити і те, що зробили попередники, і те, що напланувала вже чинна влада.

При Кличку за президентської каденції Петра Порошенка корпорація «Укрбуд» Максима Микитася стала одним з найбільших забудовників Києва. У 2017 році журналісти «Схем» помітили спільний політ Віталія Кличка, Вадима Столара і Максима Микитася.

ДОСЬЕ: Максим Микитась: семейные тайны миллиардного тендера. ЧАСТЬ 1

Вадим Столар. Скандальный «тихушник»

Позов на розроблення проєкту генплану

Чинний генеральний план Києва до 2020 року був прийнятий ще в далекому 2002 році. Майже відразу його положення міська влада й забудовники почали ігнорувати.

За законом, генплан має бути уточнений відповідними рішеннями Київради кожні 5 років. Проте цього не робилося жодного разу.

Натомість за часів Черновецького почали розробляти новий проєкт генплану до 2025 року, який так і не був прийнятий.

Уже за мерства Кличка Інститут генплану Києва розробляє ще один проєкт генерального плану – цього разу з формулюванням до 2040 року, хоча чинний генплан-2020, за законом, діє безстроково і потребує внесення змін й приведення у відповідність до реальних показників у місті.

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі щодо розроблення проекту нового Генерального плану столиці. Відповідачі – Київська міська державна адміністрація та Кабінет Міністрів України.

Серед вимог позову – визнати протиправними дії, пов’язані із розробленням проекту нового генплану Києва, та зобов’язати КМДА утриматись від його розроблення.

Вочевидь, розуміючи, що з прийняттям нового генплану виникають проблеми, київська влада починає приймати містобудівну документацію не зі стратегічного планування згори, а з прийняття детальних планів територій, тобто з низів.

Детальні плани територій мають лише уточнювати положення чинного генерального плану, і ніяк не суперечити йому. Натомість Київрада ухвалила рішення про розроблення 219 ДПТ в місті. Таким чином, новий генплан Києва намагаються зшити, як клаптикову ковдру, по шматочку.

30 вересня Віталій Кличко звільнив керівника КО «Інститут Генплану м. Києва» Сергія Броневицького через затягування подачі проєкту Генплану столиці на обговорення громадськості та розгляд Київрадою.

При цьому КМДА сам проєкт генплану називає таким, що передбачає припинення хаотичної забудови столиці, хоча по суті, він її узаконює.

Забудова Биківні

У березні 2016 року земельна комісія Київради погодила план вирубки Биківнянського лісу під наділи по 10 соток родинам загиблих бійців АТО. Для цього пішли шляхом затвердження ДПТ селища Биківня, прикриваючись потребами в землі родин АТОвців.

Активісти переконують, що цей ДПТ відкрив можливості для вирубки й забудови 216 га Биківнянського лісу.

У 2017 року Київрада підтримала рішення про затвердження скандального ДПТ. За планом частина земель, на якій розташований ліс, підпадає під багатоповерхову житлову забудову, а інша частина — під приватну житлову забудову.

Громада подала позов до суду проти Київради, аби скасувати прийнятий детальний план території.

ФОТО ГАЗЕТИ «ДЕНЬ»

Після прийняття забудовницького ДПТ Биківні Київрада часів Кличка влаштувала цілий парад розгляду й прийняття інших скандальних ДПТ: ДПТ Троєщини – прийнятий, ДПТ Мінського масиву – прийнятий, ДПТ Оболоні погоджений комісією, ДПТ Новобіличів розглянутий на обмежених карантином громадських слуханнях.

Тобто будуються не просто окремі ЖК, а забудовуються цілі мікрорайони. При цьому зазвичай діючий мер, на словах, розповідає про підтримку громад, а на ділі думка людей щодо хаотичної забудови попросту ігнорується, а столиця перетворюється на місто сучасних нетрів з модними назвами.

Сергій Огородник, Рух ЧЕСНО

В тему: Новые «серые кардиналы». Кто из застройщиков влияет на киевскую власть

Казус Барбана: кого министр Ткаченко не заметил на скандальной строительной площадке

Вадим Столар хочет подмять под себя Киев

Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, CONT, VK и ЯндексДзен — Только досье, биографии и компромат на украинских чиновников, бизнесменов, политиков из рубрики СКЛЕП!

Добавить комментарий