Керівник секретаріату КМДА і незмінна права рука Кличка вписався за «бєдних дєтєй Поволжья» — Хмельницького і Ніконова і ізлив ізоблічітєльнує рєчь щодо нашого суда з Київрадою з приводу 147 га в Біличанському лісі безкоштовно подарованих олігарху Василю Хмельницькому.

Володя ізоблічал нас із депутатом Київради Юрієм Левченком, що ми хочемо визнати цю ділянку за Коцюбинською селищною радою. Проте, висновки Володимира, м’яко кажучи, дещо некоректні (це м’яко кажучи).
Адже хіба у нашому позові була вимога про визнання цієї землі за Коцюбинською селищною радою? У нас була лише позовна вимога про скасування рішення Київради, яким ці 147 га даровалі з барського плеча Васі Хмельницькому.
Я розумію, на що натякав Бондаренко – на те, що начебто, у разі задоволення нашого позову з підстав, що це територія Коцюбинського – цим суд встановить, що це землі Коцюбинського. Але це не так.
Юристи знають поняття – імперативні повноваження. Так от, згідно ч.29 ст. 85 Конституції – повноваження встановлювати межі Києва належать ЛИШЕ Верховній раді. Згідно тієї ж Конституції встановлювати межі сіл і селищ – це повноваження обласних рад.
Жоден суд – не вповноважений встановлювати межі населених пунктів і приймати рішення про те, до якого населеного пункту відноситься та чи інша територія.
Тому, яке б рішення не прийняв суд, абсолютно незалежно від цього – розмежування меж між Києвом і Коцюбинським буде встановлено або рішенням Верховної ради, або рішенням Київської обласної ради (хто перший встигне) – а не судами. Але тут є парадокс – нам, Києву – межі може визначити лише Верховна Рада, а обласна рада може встановити межі Коцюбинського самостійно і поставити Київ перед фактом (це прогалина українського права, яким може скористатись обласна рада). Звичайно – потім можна буде оскаржити в суді, але то вже потім.
Саме тому, я одразу «не вкурив» підстави такої агресії і «праведного» обурення тим нашим судом, з боку Володимира Бондаренка. Адже суд все одно не міг встановити межі між Києвом і Коцюбинським. Але знаєте, дещо згадавши, я зрозумів причину нападок (окрім захисту інтересів Ніконова).
Пам’ятаєте відоме – держи злодія? На минулому тижні відбулось друге засідання Робочої групи з питань Біличанського лісу і проблем розмежування меж Києва і Коцюбинського.
Дивне засідання було. Прийшло 2 чиновники КМДА (здається зам Целовальника і ще хтось там) – Резніков одразу злиняв і ці 2 чиновники годину нам показували генплан Коцюбинського (згідно якого Коцюбинське «додало» собі 4000 га) і все «бідкались» — ой йой – а я яй – вони ж усе встигли, в них все затверджено – у них є ЕКСПЕРТИЗА. О йо йой, а я яй. У НИХ ВСЕ ЗАКОННО!!!!!! – От лише обласна рада затвердить – і хана.
Полякавши нас майже годину ці 2 добродії продемонстрували інший проект генплану Коцюбинського (проект змін до попереднього), згідно якого «добра» селищна рада Коцюбинського готова попуститись і залишити собі лише 1200 га — і почали нас м’яко «підводити», що ось – ну що вже зробиш – проект на 4000 га у них уже ЗАКОННИЙ – але «отзивчівая» Коцюбинська сільрада готова на компроміс і можна більшість з цих 4000 відвоювати – шляхом «меншого зла» — єжеля, вот, якби (короче, якщо відкинути всі ці вокруг да около) то — зливши Коцюбинському лише 1200 га. Прямо це не говорилось. Але нам внушали, що щодо 4000 га «всьо пропало» — у них уже ВСЕ ЗАКОННО. Але вони готові вдовольнитись і 1200 га. І дурню зрозуміло – до чого все це підводиться.
Тепер я розумію чого злиняв голова робочої групи Резніков, бо якщо цей фінт випливе – то щоб сказати – що я не я і хата не моя – я на засіданні не був, нічого не чув і нічого не знаю. От уже хитропопий товариш.
Тому, якщо хтось і готується злити Коцюбинському 1200 га і реально злити, шляхом лапші киянам про менше зло, то це не ми, а господа Резніков, Кличко і Ко.
Звичайно – все це подадуть киянам у красивій упаковці – МИ ПЕРЕМОГЛИ, каварним зладєям із Коцюбинського дісталось лише 1200 га, але дякуючи УДАРУ і особисто Кличку ми відвоювали і повернули Києву більшість із 4000 га. Чергова феноменальна пабєда УДАРу і особисто Кличка. УРААА!!
На відео 8хв. 40 сек. Кличко обіцяє провести особистий прийом з цього приводу, дає контактний телефон свого помічника, але зустрічі так і не провів

Письмо в рубрику «ПРИСЛАТЬ СКЕЛЕТА»

Юрист-правозахисник
Олександр Дядюк, SKELET-info