Как Коломойский может получить в управление “дизельную трубу Медведчкуа”

АРМА оголосило конкурс про передачу в управління об’єктів дизельної “труби Медведчука“. “Ліга антитрасту” дослідила, які суб’єкти господарювання зможуть взяти участь у конкурсі та перспективи надання Антимонопольним комітетом дозволу на концентрацію. Опубліковано на сайті Бизнес Цензор.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 25 березня 2021 року оголосило конкурс з пошуку управителя арештованих в рамках кримінального провадження об’єктів частини нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”, які належать ТОВ “ПрикарпатЗахідтранс”.

За повідомленням АРМА, на конкурс із пошуку управителя виставлено об’єкти нерухомого майна, будівлі та споруди, технологічні об’єкти та лінійні ділянки, безпосередньо задіяні у забезпеченні діяльності нафтопродуктопроводу, який пролягає територією Закарпатської, Львівської, Рівненської та Житомирської областей.

Серед інших загальних критеріїв відбору для потенційних управителів арештованих активів, АРМА також визначає: відсутність серед безпосередніх учасників, їх засновників, учасників, акціонерів, контролерів та працівників підсанкційних осіб (на національному або міжнародному рівні).

Крім того, до потенційних учасників конкурсу за право управляти нафтопродуктопроводом виставлені додаткові вимоги, зокрема, наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з транспортування нафти і нафтопродуктів магістральним трубопроводом на території України, а також не менше 5 років досвіду відповідної діяльності.

Нещодавно Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила чинним рішення Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2021 року про накладення арешту та передачу в управління АРМА об’єктів частини нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок”, відхиливши скаргу власника активів.

Водночас, до моменту укладення договору між АРМА та обраним на відкритому конкурсі управителем, відповідальним за збереження арештованого майна є державне акціонерне товариство “Укртранснафта”.

Які суб’єкти господарювання зможуть взяти участь у конкурсі з управління арештованими активами “ПрикарпатЗахідтрансу”

Законодавство визначає, що господарська діяльність з транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами відноситься до сфери природних монополій.

Ліцензіями на здійснення такої діяльності володіють два суб’єкти господарювання: АТ “Укртатранснафта” та власник арештованих активів – ТОВ “ПрикарпатЗахідтранс”.

Учасниками ТОВ “ПрикарпатЗахідтранс” є швейцарська компанія “Інтернешнл Трейдінг Партнерс АГ” маловідомого громадянина Німеччини Анатолія Шефера та білоруська компанія “Нафтобітумний завод” бізнесмена з Білорусі Миколи Вороб’я.

Стосовно Микола Вороб’я 17.12.2020 запроваджені санкції ЄС за підтримку режиму Лукашенка під час президентських виборів у серпні 2020 року, він є співвласником Bremino Group – компанії, яка користується податковими пільгами та іншими формами підтримки з боку білоруської адміністрації.

Крім того, на інформаційний запит Укрінформу МЗС України повідомило, що на цей час проходить внутрішньодержавні процедури щодо погодження проекту розпорядження уряду України щодо санкцій проти білоруських посадовців за фальсифікації під час виборів президента Білорусі у серпні 2020 року та застосування насильства проти мирних протестувальників.

Крім того, це підприємство пов’язують із підсанкційним олігархом Віктором Медведчуком (хоча він сам заперечує будь-який зв’язок), оскільки саме структури людей з близького оточення одіозного політика контролювали забезпечення транспортування цим нафтопродуктопроводом дизельного палива з Росії.

Таким чином, враховуючи вимоги АРМА до учасників конкурсу з управління арештованими активами, ТОВ “ПрикарпатЗахідтранс” не зможе взяти участь у конкурсі, оскільки серед його учасників є особи щодо яких запроваджені санкції на міжнародному рівні.

Водночас, в цілому законодавство не забороняє власнику арештованих активів приймати участь у конкурсі на управління такими активами.

Довідково: приклади участі в конкурсі з управління власними арештованими активами вже є. ТОВ “НВП “Енергія-Новояворівськ” в суді оскаржувало рішення Тендерного комітету АРМА щодо неправомірності вибору іншого учасника переможцем конкурсу з управління власними арештованими активами.

Отже схоже, що єдиним учасником та відповідно переможцем конкурсу з управління арештованими активами “труби Медведчука” стане АТ “Укртранснафта”, яке управляє системою магістральних нафтопроводів України, морським нафтовим терміналом “Південний” та нафтоперекачувальними станціями, а також володіє спеціальним обладнанням для зберігання та транспортування нафти.

АТ “Укртранснафта” входить до складу групи НАК “Нафтогаз України” – вертикально інтегрованої групи компаній паливно-енергетичного комплексу України.

Довідково:

Серед компаній, що входять до групи “Нафтогазу” та активні на суміжних з транспортуванням дизельного палива ринках є “Укрнафта”. Це найбільший нафтовидобувник України. Частка товариства у загальному видобутку нафти з газовим конденсатом в 2020 році склала 62,5%, частка у загальному видобутку газу – 5,7%, у загальному видобутку самої нафти – наближається до 90%. Станом на 01.01.2021 р.

ПАТ “Укрнафта” володіла 85 спеціальними дозволами на видобування (промислову розробку родовищ) вуглеводнів. На балансі підприємства перебувало 15 бурових установок.

Крім цього “Укрнафта” володіє однією з найбільших в Україні мереж АЗС, присутньою у більшості регіонів країни (537 АЗС). На зазначених АЗС реалізовується в тому числі дизельне паливо, яке виробляється, серед іншого, заводом “Укртатнафти”, 43% якого належить “Нафтогазу”.

Що скаже Антимонопольний комітет

До підписання договору на управління активами “ПрикарпатЗахідтранс” потенційному переможцю належить пройти процедуру одержання дозволу АМКУ на концентрацію. Заява до АМКУ про надання дозволу може бути подана як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше 30 днів з дати оголошення переможця.

Передбачаємо, що АМКУ навряд чи виявить підстави для повної заборони концентрації, оскільки ринок транспортування нафти і нафтопродуктів перебуває в стані природної монополії і в результаті цієї концентрації ситуація на ринку, де конкуренція відсутня, не зміниться.

Разом з тим, концентрація може вплинути на суміжні ринки, оскільки група “Нафтогаз України” через АТ “Укргазвидобування” (Шебелинський ГПЗ), через Кременчуцький НПЗ (володіє акціями ПАТ “Укртатнафта” у розмірі 43 %) здійснює виробництво дизельного пального та через АТ “Укрнафта” (володіє мережею 537 АЗС) здійснює його реалізацію.

Довідково: за даними консалтингової групи А-95, обсяг ринку дизельного пального у 2020 році становив 7,3 млн. тон, з них частка імпорту – 84,7 %, українських Шебелинського ГПЗ та Кременчуцького НПЗ – 15,3 % (1,13 млн. тон). Імпортне паливо в основному транспортувалось із РФ (35,1%), Білорусі (30%), Литви (8,4%), через морські порти (11,2%).

Враховуючи, що “Укртранснафта” входить до вертикально інтегрованої групи, яка здійснює виробництво і реалізацію дизельного палива, одержання нею в управління майна дизельного трубопроводу, через який може транспортуватись близько 30 % всього обсягу дизельного палива, може спотворити або обмежити конкуренцію на ринках оптової та роздрібної реалізації пального.

Для прикладу, якщо “Нафтогаз” всі обсяги транспортованого трубопроводом дизельного палива буде реалізовувати тільки через свої АЗС, або іншим продавати за вищою ціною ніж собі, як зараз відбувається на ринку газу.

Тому, припускаємо, що надання дозволу на концентрацію може бути обумовлено певними поведінковими зобов’язаннями (забезпечити доступ на рівних умовах тощо), які мають мінімізувати можливий негативний вплив на конкуренцію.

Крім того, у АМКУ можуть виникнути проблеми з отриманням інформації від власників нафтопродуктопроводу ТОВ “ПрикарпатЗахідтранс”.

Для таких випадків законодавство надає право АМКУ розпочати процедуру “недружнього поглинання”, в рамках якої відомство самостійно може зібрати потрібні документи та інформацію для вирішення питання по суті.

Однак, зазвичай, це досить тривалий процес, і аби його уникнути, непогано було б АРМА ґрунтовно попрацювати з правоохоронцями та РНБО аби зібрати необхідний пакет документів.

Також, можливо, у разі отримання іншої інформації про відносини контролю ТОВ “ПрикарпатЗахідтранс”, АМКУ таки розпочне процедуру перегляду рішення про надання дозволу білоруській компанії Миколи Вороб’я на придбання більше 50% частки в статутному капіталі “ПрикарпатЗахідтранс”, дозвіл на яку був стрімко наданий напередодні президентських виборів 2019 року.

У разі ж, якщо все таки АТ “Укртранснафта” та АРМА не будуть звертатися до конкурентного відомства за дозволом на концентрацію, набувачу контролю мав би загрожувати штраф у розмірі до 5% річного обороту.

Однак, АМКУ може зіткнутися зі складнощами в цьому процесі. З рішення Вищого антикорупційного суду не вбачається, що арештоване майно “ПрикарпатЗахідтранс”, яке планується передати управителю, складає єдиний майновий комплекс (ЄМК), що дозволяє здійснювати господарську діяльність із транспортування нафтопродуктів.

Адже за рішенням потрапили під арешт та передаються в управління не “труба”, а окремі об’єкти (станції, вузли обліку тощо).

Тому, у випадку якщо АРМА та “Укртранснафта” таки проігнорують АМКУ, відомству доведеться доказати, що передані активи складають саме ЄМК.

Висновки

Отже, припускаємо, що конкурс буде формальним, що цілком логічно, враховуючи специфіку активу. Небагато країн можуть похизуватися розмаїттям компаній з ліцензіями на нафтопродуктопровід.

Але віддавати такий стратегічний актив у недосвідчені руки – однозначно ризикована афера.

Разом з тим, від злагодженої роботи АРМА, АМКУ, “Нафтогазу” та правоохоронців буде залежати збереження вартості цих активів, їх ефективне використання та не нанесення при цьому шкоди конкуренції на ринку реалізації дизельного палива, що на сьогодні перебуває в далекому від ідеалу стані, проте гірше точно є куди.

І наостанок, враховуючи “вимушений шлюб” між нафто-паливним бізнесом “Нафтогазу” та так званою групою “Приват” олігарха Ігоря Коломойського, важливо, щоб контроль на “трубою” отримав таки державний “Нафтогаз” в особі “Укртранснафти”. А не де-юре – держава, а де-факто – олігарх.

Інакше улюблена олігархічна модель “державі – збитки, приватникам – дохід” вчергове боляче вдарить по нашим, і так вже добряче спустошеним, гаманцям.

Олена Поканєвич,
фахівець з конкуренційного права та M&A платформи “Ліга антитрасту”

Leave a Reply