Чому голос України досі не чують у Facebook

Попри це, просто ігнорувати Facebook чи Instagram і лишити ситуацію такою, якою вона є зараз, ми не можемо. Президентські та парламентські вибори в країні показали, що політична роль соцмереж зростає і ця тенденція триватиме.

Нове керівництво держави оголосило курс на діджиталізацію, не останньою чергою прагнучи збільшити свою електоральну базу й розвинути засоби комунікації з нею, зазначає видання “Тиждень”. Адже дані нещодавнього дослідження Ukraine World, у якому наведені результати аналізу перших двох тижнів роботи нової Верховної Ради, свідчать, що найпопулярнішою партією серед українських користувачів Facebook та Instagram є саме «Слуга народу». Тому це може стояти за урочистим підписанням прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком «історичного меморандуму» з представниками телеком-ринку про покриття всієї України інтернетом і мобільним зв’язком.

Своєрідним поясненням важливості цього документа стала публікація на сторінках Facebook-спільноти «Команда Зеленського» про 90% українців, що роками не мали доступу до мережі. Утім, таке твердження розбивається об той факт, що Україна перебуває на достойному місці серед усіх країн за покриттям і доступністю інтернету, як мобільного, так і стаціонарного. За даними Світового банку, станом на 2017-й доступ до глобальної мережі мали 59% населення. До того ж вартість цих послуг є однією з найнижчих у світі. Саме мінімальні ціни на послуги, а не відсутність меморандумів, стримують розвиток вітчизняних мобільних мереж, бо операторам стає просто невигідно інвестувати в дорогі проекти.

Те саме стосується й соціальних мереж, зокрема Facebook. Тиждень уже писав про складнощі у відносинах із творінням Цукерберґа (див. «Бан в одні ворота», № 16/2018 і «Сила Facebook», № 19/2019). З того часу відбулися певні зміни. По-перше, реальних блокувань за скаргами російських ботів таки поменшало, хоча вони не припинилися повністю. Наприклад, улітку були заблоковані сторінки «Книги пам’яті полеглих за Україну» та «Стіни народної пам’яті загиблих за Україну».

Повідомлялося про блокування окремих публікацій, у яких ішлося про полк «Азов». Особливістю стало те, що тепер можна отримати бан за політичні погляди, що не збігаються з позицією влади. Нині не відомо достеменно, чи Офіс президента України вже встиг створити власну фабрику тролів на кшталт «ольгінців», чи користується напрацюваннями попереднього глави держави. Однак нерівномірна, часто стрибкоподібна динаміка зростання лайків і позитивних коментарів під публікаціями, пов’язаними із Зеленським (як-от під нещодавнім фільмом «За крок до миру»), натякає, що робота ведеться повним ходом. І свідчить про те, що оточення президента приділяє цьому велику увагу. Можливо, для того, щоб таким чином підбадьорити «втомленого від негативу із соцмереж» господаря Банкової.

По-друге, в України з’явився власний представник у Facebook. Ним 3 червня стала політолог Катерина Крук, відома активістка часів Майдану.

Офіційно її посада називається «менеджер з публічної політики в Україні», вона відповідальна за комунікацію та донесення новинок у сфері регуляції соцмережі. Крім того, вона має вивчати українське законодавство, яке стосується Facebook, і представляти інтереси компанії на зустрічах із державними органами та медіа. Катерина стала відомою завдяки активній громадянській позиції під час Революції гідності, коли намагалася донести інформацію про події в Україні іноземним читачам. За це Атлантична рада США нагородила її відзнакою Freedom Award. До цього призначення вона працювала радницею із соціальних медіа при Верховній Раді України.

По-третє, змінюється й сам Facebook. Як і інші соцмережі, він змушений поступово реагувати на всі скандали довкола нього, задовольняти вимоги законодавства Сполучених Штатів та Євросоюзу. І хоча це жодним чином не залежить від України, але зрештою йде нам на користь. Адже блокуються мережі фейкових акаунтів та спільнот, які, зокрема, працюють проти нашої країни. Так, за повідомленням Facebook, тільки у вересні було заблоковано координовану мережу, що працювала в Україні й налічувала 168 профілів, 149 сторінок та 79 груп. Інформацію, яку вона поширювала, могли бачити більше ніж 4 млн користувачів, близько 400 тис. були членами хоча б однієї зі спільнот.

Витрати на рекламу з боку мережі оцінюють у $1,6 млн. Керівництво Facebook пов’язало створення мережі з діяльністю компанії Pragmatico, яка раніше займалася чорним та білим піаром. У жовтні оновлено політику соцмережі щодо протидії інформаційним загрозам, зокрема координованій неавтентичній поведінці, втручанню урядів і введенню в оману. Ще далекі від ідеалу, але поступово стають прозорішими умови розміщення політичної реклами.

Таким чином соцмережі готуються до майбутніх президентських виборів у США. Керівництво Twitter наприкінці жовтня оголосило, що взагалі відмовиться від політичної реклами з 22 листопада, пояснюючи це рішення тим, що поширення політичних ідей «має бути заслуженим, а не купленим». Після цієї заяви Гілларі Клінтон закликала до схожої заборони й Цукерберґа, хоча сам він поки що, навпаки, прагне максимальної відкритості та свободи слова без політичної цензури (що не заважає його компанії передавати персональні дані користувачів стороннім гравцям, зокрема Китаю). Вочевидь, дохід від такої реклами навряд чи перевищить можливі майбутні штрафи та репутаційні ризики, тому цілком імовірно, що ближче до виборів у США і Facebook з Instagram, і YouTube будуть змушені вдатися до певних обмежень.

Однак, як показало українське волевиявлення, не все вирішується тільки політичною рекламою. Адже в нашому випадку було застосовано двоетапний метод, коли рекламувався не політик чи партія, а медіа, які вже поширювали потрібні для замовників повідомлення. Усього ж, за даними колишнього заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна, тільки під час парламентської передвиборчої кампанії в Україні на рекламу у Facebook офіційно було витрачено близько $4 млн.

Водночас лишаються проблемні питання. Соціальні мережі перебувають поза українським законодавством, відносини держави з ними не врегульовані. А це означає щонайменше те, що ми не можемо на рівні уряду впливати на їхнє керівництво. Наприклад, не можемо пришвидшити процес верифікації сторінок державних органів і персон. Крім того, нам не вдалося запобігти появі позначки верифікації на офіційній сторінці «голови Республіки Крим» Сєрґєя Аксьонова, яку тільки після звернення української сторони прибрали. У планах цієї соцмережі створення власної криптовалюти Libra, неважко уявити простір для шахрайства та проблем із правоохоронними органами. Поліція активно затримує охочих «помайнити» маловідомі підпільні криптовалюти, однак важко сказати, якими будуть дії проти прихильників найбільшої соцмережі у світі.

Так чи інакше варто починати щось робити, щоб позицію України почули в Менло-Парку та інших відомих місцях у Каліфорнії і щоб на неї стали зважати.

Юрій Лапаєв, опубліковано у виданні Тиждень

Leave a Reply